В ісламі Мусульмани використовують слово «ʾĀmīn» (آمين), коли роблять намаз і після вимовлення першої сури Корану (аль-Фатиха) з тим самим значенням, що і в іудаїзмі, і в християнстві.
"АміньЦе лише вираз згоди з тим, що ви щойно сказали або почули. І якщо ви з якихось причин не хочете це слово вимовляти, то можете цього не робити. Правда, тоді людям буде складніше зрозуміти, коли ви вже закінчили молитися .
За правилами, амінь вимовляють після закінчення молитви, проповіді, тексту Священного писання, читання молитви «Символ віри», яку треба знати всім, хто зібрався хрестити малюка, а також під час служб. Зустрічається амінь і в текстах Писання – так воно відіграє роль підсилювача вірності викладених істин.
Наприклад, вживання слова “амін”. У християнстві це слово вимовляється як “амінь”, отже воно молитовну формулу “хай буде так”. В Ісламі використовується те саме слово і в тому ж самому сенсі, тільки воно відрізняється у вимові – “амін”.