ВВЕРХ, назва. 1. У напрямку від низу до верху; нагору, вгору.
Коли верх А коли вгору?
Якщо прислівники утворені від іменників, які мають просторове або тимчасове значення, то вони пишуться разом. Таким чином, у нашому випадку прислівник «вгору» утворений за допомогою іменника «верх», який має просторове значення та приставки «в-».
Чим відрізняється вгору від гори?
Вгору – рух у напрямку від низу до верху, причому верхня межа руху нічим не обмежена. Вгору – рух на верхню частину чогось, наприклад, у будинку "піднятися нагору" означає піднятися на верхній поверх. У приставці також міститься вказівка на рух на поверхню чого-небудь.