Їжа давніх слов'ян

давніх слов'ян

Стародавні слов'яни (праслав. *slovene, ст.-слав. словене) — ранньосередньовічні слов'яни в період розселення слов'янських племен, приблизно з VI (найбільш ранні достовірні письмові свідчення) до VIII століття.

https://ua.wikipedia.org › wiki › Стародавні_слов'яни

Стародавні слов'яни – Вікіпедія

складалася з злакових: просо, пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса. Зерна перемелювалися на борошно або просто вживалися розмоченими або підсмаженими. Господині варили і каші з олією. З борошна випікався прісний коржик, трохи згодом, у їжі слов'ян з'явився хліб на квасе.12 авг. 2016р.

Чим харчувалися люди у Стародавній Русі?

Найпоширенішим овочом була ріпа. Вона встигала лише за два місяці, що дозволяло часто збирати врожай. Поряд з приказкою «щи та каша — їжа наша» була й інша приказка: «ріпа, риба та гриби». Ріпу, капусту, хрін, цибулю та моркву на Русі вирощували вже у XI столітті – це підтверджує текст «Домобуду».

Що їли на сніданок на Русі?

Тож селянське життя середньовічної Русі вимагало сніданок щільний та калорійний. Найчастіше це була каша, що залишилася з вечора. Іноді господиня піднімалася раніше і пекла млинці. Не рідкісною була і звичка їсти на сніданок юшку – щи.